Уявіть підвал, куди під час тривоги щодня забігають сотні людей — школярі з рюкзаками, бабусі з візочками, офісні працівники з ноутбуками під пахвою. Ще два роки тому частина таких підвалів була звичайною комірчиною з трубами й павутинням. Сьогодні це облаштовані приміщення з лавками, освітленням і вентиляцією — і саме на такі перетворення Київ цього року знайшов понад мільярд гривень.
Ремонт укриттів у Києві — це не абстрактна будівельна стаття бюджету, а щоденне питання безпеки для трьох мільйонів мешканців столиці. І водночас — конкретний, прозорий фронт робіт для будівельних підприємств, який щороку розподіляють районні адміністрації через публічні закупівлі.
Скільки коштує безпека: цифри бюджету на ремонт укриттів у Києві
Про виділені кошти повідомив в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелєєв. Ось основні цифри:
- Понад 1,1 млрд грн передбачено в бюджеті Києва на 2026 рік на будівництво, ремонт і облаштування укриттів та сховищ.
- За 2022–2025 роки місто вже спрямувало на ці роботи близько 7 млрд грн, із них 4,5 млрд грн — безпосередньо на ремонт і належне оснащення об’єктів.
- Від початку повномасштабного вторгнення в столиці відремонтували майже 3 тисячі захисних споруд.
- Наразі в Києві функціонує понад 4,3 тисячі укриттів.
Хто відповідає за будівництво та ремонт захисних споруд
Гроші з міського бюджету не осідають в одній структурі — їх спрямовують районним державним адміністраціям, адже саме вони відповідають за об’єкти цивільного захисту на своїй території: від капітального ремонту підвалів у школах до облаштування нових протирадіаційних укриттів у дитсадках. Пріоритет — там, де укриттів найбільше бракує: спальні мікрорайони без станцій метро, віддалені житлові масиви, ділянки з високою щільністю населення.
Частина цих об’єктів цивільного захисту — не ремонт, а будівництво з нуля. Так, у Дарницькому районі вже здали два нових протирадіаційних укриття при дитячих садках, і подібні точкові проєкти зʼявляються в кожному районі окремо, залежно від того, наскільки щільно забудована територія і чи є поруч підземний паркінг або станція метро, які теж можуть слугувати сховищем.
Що це означає для будівельної галузі
Для підрядників це сигнал стабільності сегмента, а не разового вкидання коштів. Чотири роки поспіль обсяг фінансування на захисні споруди зростає, а самі закупівлі проходять через Prozorro на рівні кожної районної адміністрації окремо — тож компаніям варто відстежувати тендери не лише в межах одного великого конкурсу, а й у десяти районах міста паралельно. Це ринок, де перемагає не найгучніша реклама, а репутація підрядника, який здає об’єкт вчасно і без нарікань наглядових органів. До того ж вимоги до самих укриттів давно не обмежуються фарбою на стінах: тут і належна вентиляція, і аварійне освітлення, і санвузли, і навіть питання доступності для маломобільних груп населення — тобто бюджет Києва фактично фінансує невеликі, але технічно непрості обʼєкти, де ціна помилки підрядника вимірюється не штрафом, а безпекою людей.
За цими сухими цифрами бюджету — цілком буденна, але життєво важлива робота: перетворити холодний підвал на місце, де людина може перечекати тривогу, не рахуючи хвилини у страху. Саме з таких точкових, часом непомітних об’єктів і складається відбудова країни — не лише з великих мостів і заводів, а й з кожного укриття, зробленого якісно та вчасно.
Джерело: Інтерфакс-Україна
