Уявіть підрядника, який два роки тому підписав договір на будівництво лікарні за приблизною ціною. Відтоді цемент, арматура і фонд оплати праці подорожчали на третину, а кошторис лишився той самий. Донедавна в нього було лише два варіанти: добудовувати обʼєкт собі у збиток або залишити його недобудованим на роки. Тепер зʼявився третій — розійтися із замовником за законом.
2 липня набрала чинності постанова Кабміну №833, яка нарешті дає цивілізований вихід із ситуацій, коли динамічна ціна у будівництві перестає відповідати реальності ринку. Йдеться про десятки обʼєктів по всій країні — школи, лікарні, дороги, мережі водопостачання, — які будуються за державні кошти й фактично заморожені через те, що первинний кошторис давно розійшовся з цінами на матеріали і робочу силу. Для держзамовників — міських і обласних адміністрацій, комунальних підприємств — це означає менше судових суперечок і менше обʼєктів-довгобудів. Для підрядників — можливість вийти з контракту, виконувати який далі економічно неможливо, не втративши репутацію і гарантійні зобовʼязання.
Що саме дозволяє нова постанова
- Постанова Кабміну України №833 від 24 червня 2026 року набрала чинності 2 липня 2026-го — опублікована в «Урядовому кур’єрі» №138 (8330).
- Це вже 49-ті за рахунком зміни до «Особливостей» №1178 — порядку публічних закупівель, що діє під час воєнного стану.
- Документ доповнює пункт 19 новим підпунктом 19-1: замовник і підрядник можуть за взаємною згодою розірвати договір підряду, укладений за приблизною (динамічною) договірною ціною.
- Підстава — документально підтверджене зростання вартості трудових і матеріально-технічних ресурсів для завершення робіт більш як на 15%, яке сторони не могли передбачити і на яке не могли вплинути.
- Розірвати договір можна лише за одночасної наявності двох умов: скоригований проєкт будівництва вже затверджено і виконано щонайменше 15% робіт від загальної договірної ціни; усі прийняті роботи оплачено, а аванси закрито документами про приймання робіт станом на дату подання проєкту на експертизу.
Запобіжник проти маніпуляцій з кошторисом
Головний ризик такої норми — спокуса підвищити ціну там, де насправді просто хочеться переглянути проєкт. Розробники постанови це врахували.
- Забороняється під виглядом коригування проєкту змінювати призначення обʼєкта чи штучно збільшувати обсяги робіт — це блокує спроби роздути кошторис заради додаткового фінансування.
- Розірвання договору не звільняє підрядника від гарантійних зобовʼязань щодо якості вже виконаних робіт.
- Підрядник не може вимагати від замовника відшкодування збитків, витрат чи упущеної вигоди, повʼязаних із розірванням, — окремого компенсаційного механізму для нього не передбачено.
Суть зміни в тому, що раніше сторони державного контракту з приблизною ціною фактично тримали одна одну заручниками інфляції: замовник не мав права платити понад кошторис, підрядник не міг будувати собі у збиток, а розірвати договір без штрафів і судів було майже неможливо. Тепер у цієї глухої ситуації зʼявився прописаний державою вихід — прозорий, з чіткими умовами і без простору для зловживань. Це не рятує миттєво всі проблемні будівництва країни, але дає інструмент, якого будівельна галузь чекала ще з перших років повномасштабної війни.
Для компаній, які роками працюють з держзамовленнями, — а саме так «СпецСервіс» будує країну вже понад чверть століття, — подібні зміни означають одне: правила гри стають трохи чеснішими, і кожен новий обʼєкт має більше шансів дійти до кінця, а не зупинитися на середині котловану.
Джерело: Радник у сфері публічних закупівель
