Кошторис, узгоджений навесні, восени вже не б’ється з рахунками постачальників — і це не помилка бухгалтера, а наслідок подорожчання будматеріалів, яке цього року набрало обертів по всій країні. З початку 2026 року ціни на основні будівельні матеріали зросли на 30–50% залежно від категорії, і темп зростання лише прискорюється.
Для будівельної галузі, яка тримає на собі відбудову шкіл, лікарень і доріг, це не рядок в економічному огляді, а щоденна головоломка. Держзамовники фіксують бюджет заздалегідь, підрядники рахують кошторис за цінами на момент подання тендерної пропозиції на Prozorro — а поки триває процедура закупівлі, ціни встигають піти вгору. У підсумку страждають обидві сторони: громада ризикує не отримати жодної заявки за оголошеною сумою, а підрядник — узятися за проєкт собі у збиток.
Подорожчання будматеріалів у цифрах
Наскільки саме — показує статистика Держстату. За рік ціни виробників промислової продукції, до якої належать і будматеріали, зросли на 39,1%. У квітні цього року промислова інфляція сягнула піку — 40,2% у річному вимірі, найвищого показника за останні дванадцять місяців.
У живих грошах це виглядає так:
- стандартний мішок цементу вагою 25 кг у вересні коштує в середньому 180–200 гривень;
- рядова цегла обходиться приблизно у 14–18 гривень за штуку;
- найстрімкіше зростання показала арматура — основа кожної залізобетонної конструкції, від фундаменту школи до перекриття лікарняного корпусу;
- у другому кварталі 2026 року квартири на первинному ринку подорожчали на 20,5% у річному вимірі — це рекордний приріст за останні п’ять років, і будматеріали в ньому одна з головних причин;
- виробники попереджають: до кінця року вартість матеріалів та інженерного обладнання може додати ще 10–20% залежно від категорії продукції.
Чому кошторис «пливе» швидше за тендерну процедуру
Річ не лише в загальній інфляції. На вартість цементу, цегли та металопрокату одночасно тиснуть логістика, енергоносії та курс валют. Галузеві об’єднання виробників будматеріалів прямо застерігають: будь-яке додаткове підвищення транспортних тарифів автоматично лягає на ціну готової продукції, накладаючись на й без того високий індекс цін виробників. А оскільки більшість державних будівельних тендерів проходять не за один день, різниця між ціною на старті закупівлі та ціною на момент постачання матеріалів може виявитися відчутною.
Що це змінює для державних тендерів на будівництво
Для підрядника, що працює з держзамовленням, висновок простий: кошторис, складений сьогодні, за кілька місяців може виявитися заниженим не через прорахунок, а через ринок. Компанії з досвідом уже закладають у контракти механізми коригування ціни та намагаються фіксувати вартість ключових позицій — цементу, арматури, металоконструкцій — ще на етапі підготовки пропозиції, а не після перемоги в тендері.
Для громад і державних замовників висновок інший: плануючи бюджети на будівництво шкіл, лікарень і доріг, варто закладати запас на подорожчання будматеріалів одразу, а не переглядати кошторис у процесі — інакше є ризик, що оголошений тендер просто не знайде підрядника за старою ціною. Це особливо відчутно для громад поза великими містами, де кількість підрядників, готових ризикувати за фіксованою ціною, і без того обмежена.
Відбудова країни триває попри ці виклики — просто тепер вона вимагає точнішого рахунку. У «СпецСервіс» це давно частина щоденної роботи: рахувати наперед, а не після факту.
Джерело: MY.UA
