Уявіть власника пального термінала на Харківщині, чий об’єкт розбила ракета минулої зими: рахунок на відновлення тягнув на мільйони, а банки пропонували гроші під ставку, яка робила відбудову економічно безглуздою. Відтепер пільгові кредити на відновлення можуть змінити цю математику — держава суттєво здешевлює позики для бізнесу, що постраждав від обстрілів.
17 вересня Кабінет Міністрів ухвалив рішення, яке напряму стосується власників пошкодженої інфраструктури, переробних підприємств і торгових компаній — саме тих, хто після кожного нічного прильоту мусить вирішувати: відновлюватися чи згортати роботу. Для держзамовників і місцевої влади це ще й сигнал: держава робить ставку на приватний капітал у відбудові, а не лише на бюджетні субвенції, і шукає, як швидше повернути пошкоджені виробничі та логістичні об’єкти до роботи.
Що змінюють нові пільгові кредити на відновлення
Про рішення уряду повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. Головне, що зафіксувала постанова:
- Держава компенсуватиме 5,5 відсоткового пункту від базової ставки банку — замість попередньої плаваючої ставки, прив’язаної до індексу UIRD;
- Максимальний ліміт кредиту — 1 мільярд гривень на групу пов’язаних компаній;
- Мінімальна сума позики — 100 мільйонів гривень, а для прифронтових територій поріг знижено до 30 мільйонів гривень;
- Кошти можна спрямувати на відновлення паливної інфраструктури та інфраструктури зберігання, модернізацію підприємств переробної промисловості й поповнення обігових коштів оптової та роздрібної торгівлі;
- Програма пільгового кредитування великих проєктів реалізується через Національну інституцію розвитку.
Заглиблені резервуари замість чергового ремонту
Окремим пунктом у програмі прописане фінансування заходів, які підвищують стійкість паливної інфраструктури до ударів: заглиблення резервуарів, насосних станцій і систем зберігання палива під землю. Це принципова зміна логіки відбудови: замість того, щоб щоразу відновлювати той самий наземний об’єкт після чергового обстрілу, бізнес отримує стимул одразу будувати так, щоб об’єкт узагалі не був зручною мішенню з повітря. Для будівельних компаній, які працюють із промисловими замовниками, це новий пласт проєктів — не косметичний ремонт, а капітальне переобладнання виробничих і логістичних майданчиків, з проєктуванням, земляними роботами й прокладанням інженерних мереж на глибині.
Хто ще потрапив під дію рішення 17 вересня
На тому самому засіданні Кабмін розширив програму компенсації воєнних ризиків для бізнесу і визначив Київ та Київську область територіями підвищеного ризику для цілей державної підтримки. Разом обидва рішення складають доволі цільну картину: уряд намагається утримати в економіці компанії, які фізично перебувають під загрозою обстрілів, пропонуючи їм дешевші гроші на відбудову замість того, щоб бізнес просто згортав виробництво чи виводив активи в безпечніші регіони.
Для галузі це означає одне: державна підтримка і приватне фінансування відбудови більше не рухаються паралельними коліями, а починають працювати в парі. Компанії, що виконують підряди для пошкоджених промислових і логістичних об’єктів — а «СпецСервіс» працює саме в цьому сегменті будівництва понад двадцять п’ять років, — отримують ринок, де у замовника нарешті з’явилися реальні гроші на капітальне відновлення, а не лише на латання дірок після останнього прильоту.
Джерело: Кабінет Міністрів України
