Уявіть підрядника, який щоранку відкриває Prozorro, щоб побачити, які тендери оголосили сьогодні. З 1 вересня 2026 року ця звична картина зміниться: набирають чинності нові правила закупівель, які Кабмін ухвалив ще влітку — і які торкнуться буквально кожного, хто будує за державні кошти.
Це найбільший перегляд правил публічних та оборонних закупівель за весь час воєнного стану. Для будівельних компаній, які працюють з держзамовниками — від обласних адміністрацій до Агентства відновлення та розвитку інфраструктури, — зміни означають нові терміни, нові обов’язки щодо звітності й новий інструмент контролю за переговорними процедурами, якими роками зловживали. А з огляду на те, скільки бюджетних мільярдів щороку проходить через Prozorro на дороги, школи й лікарні, кожна така правка правил відчувається на рівні конкретного тендера, а не лише в юридичних коментарях.
Що змінює постанова №957 для будівельних закупівель
- Кабінет Міністрів ухвалив постанову №957 15 липня 2026 року; більшість її норм набирає чинності 1 вересня 2026-го, окрім положень про локалізацію, які діють від дня публікації.
- Запроваджено єдиний мінімальний строк подання тендерних пропозицій — 15 календарних днів, замість строкатого набору термінів, що діяв раніше.
- Відновлено обов’язкове застосування переговорної процедури та вартісні пороги з чинної редакції закону №922-VIII.
Акти виконаних робіт стануть публічними
Якщо ціна будівельного договору — з урахуванням усіх змін — дорівнює або перевищує 10 мільйонів гривень, замовник зобов’язаний оприлюднити в системі електронних закупівель акти приймання виконаних робіт і довідки про їхню вартість протягом 5 робочих днів з дня підписання цих документів.
Це означає, що кожен платник податків зможе побачити, скільки коштує конкретний етап будівництва школи, дороги чи лікарні — і коли він насправді завершився, а не лише коли про це відзвітували. До ухвалення постанови подібні документи нерідко залишалися паперовим архівом замовника, і про реальний хід робіт громада дізнавалася хіба що з офіційних релізів чи журналістських розслідувань.
Оскаржити переговорну процедуру можна вперше
Вперше з’явився механізм оскарження переговорної процедури закупівлі вже після того, як замовник оприлюднив намір укласти договір. Скаргу можна подати протягом 5 днів (або 3 днів у прискореному порядку) з моменту, коли виявлено порушення, — але обов’язково до підписання договору.
Сам договір за результатами переговорної процедури тепер підписують не раніше ніж за 5 і не пізніше ніж за 35 днів після оприлюднення наміру, а для нагальних потреб чи окремих закупівель енергоресурсів цей строк скорочується до 3–20 днів.
Раніше переговорна процедура була практично непрозорою чорною скринькою: рішення ухвалили — і оскаржити його можна було хіба що постфактум, коли гроші вже пішли. Тепер у постачальників, які вважають, що їх обійшли несправедливо, з’явилося реальне вікно для реакції. А публічність актів виконаних робіт означає, що великі будівельні контракти — ті самі, за якими відновлюють дороги, школи й лікарні, — перестають бути справою кількох підписів у закритому кабінеті.
Для галузі, яка щодня доводить, що держзамовлення — це не про папери, а про конкретні відбудовані школи, дороги й лікарні, прозоріші правила гри — хороша новина. Менше сірих зон у закупівлях означає більше довіри до кожного відбудованого об’єкта — а довіра зараз потрібна відбудові країни не менше, ніж будівельна техніка чи арматура.
